Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
Інструкція
з охорони праці № 4
для прибиральника службових приміщень
Ківерцівського районного суду Волинської області
_______________________________________
(назва інструкції)
м. Ківерці, вул. Грушевського, 20
_______________________________________
(місце видачі)
Керівник апарату Ківерцівського районного суду Волинської області В.О. Некритюк
КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом керівника апарату Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.10.2017 № 20 /01-08
Інструкція
з охорони праці № 4
для прибиральника службових приміщень
Ківерцівського районного суду Волинської області
_______________________________________
(назва інструкції)
1.1.Дія інструкції поширюється на відповідного працівника суду.
1.2.Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 “Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві”, ДНАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”.
1.3.За даною інструкцією прибиральник службових приміщень (далі - прибиральник) інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та прибиральника.
1.4.За невиконання даної інструкції прибиральник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.5.До роботи прибиральником службових приміщень допускаються особи, які пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.
1.6.Прибиральник повинен:
1.6.1.Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.6.2.Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.
1.6.3.Виконувати тільки ту роботу, яка йому доручена та по якій він проінструктований.
1.6.4.Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.
1.6.5.Не допускати в робочу зону сторонніх осіб.
1.6.6.Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці.
1.6.7.Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
1.6.8.Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.
1.7.Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на прибиральника:
1.7.1.Ураження електричним струмом.
1.7.2.Підвищена вологість при митті підлоги.
1.7.3.Протяги.
1.7.4.Недостатня освітленість робочої зони.
1.7.5.Падіння з висоти при митті вікон.
1.7.6.Токсична та подразнююча дія через органи дихання, шкіру та слизові оболонки миючих розчинів, паст для догляду за підлогою.
1.8.Прибиральник забезпечується спецодягом: халат бавовняний, рукавиці комбіновані; при митті підлоги і місць загального користування додатково: чоботи гумові, рукавиці гумові.
2.1.Одягти спецодяг, акуратно його заправити, не допускаючи звисаючих кінців, застібнути рукава, волосся прибрати під головний убір.
2.2.Перевірити справність механічних засобів для прибирання (пилососи, прибиральні машини тощо).
2.3.При прибиранні приміщення біля електроприладів впевнитись, що вони вимкнені.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1.Користуватися тільки справними пилососами, натирачами підлоги, прибиральною машиною тощо.
3.2.Під час роботи необхідно уникати протягів.
3.3.Прибирати сміття безпосередньо руками не дозволяється.
3.4.Прибирання в вечірній час, а також в затемненому приміщенні без достатнього освітлення не дозволяється.
3.5.При переміщенні столів, шаф та іншого інвентарю і меблів з їх поверхні необхідно зняти предмети, які можуть впасти.
3.6.При митті вікон не ставати на підвіконня, а користуватися для цього спеціальною розсувною драбинкою. Драбинка має бути справною, мати щаблі, скріплені тятивами, а не прибиті цвяхами.
Щаблі мають бути без тріщин і відколів, тятиви - мати верхні та нижні стяжні болти.
На кінцях драбинки мають бути гумові башмаки або загострені металеві наконечники, що запобігають ковзанню її по підлозі (драбинку необхідно випробувати на статичне навантаження).
3.7.Не можна користуватись замість драбинок випадковими предметами.
3.8.Протирати електроприлади, пускові апарати та інше дозволяється тільки після зняття напруги.
3.9.Виносити відходи і сміття з приміщення тільки в спеціальних ящиках у відведене для цього місце.
3.10.Забороняється:
3.10.1.Робити прибирання біля працюючого обладнання.
3.10.2.Зупиняти чи пускати обладнання, а також витирати його під час роботи.
3.10.3.Використовувати для миття віконних рам, меблів тощо бензин, гас, ацетон, скипидар та інші легкозаймисті і горючі рідини.
3.10.4.Розводити бензином, скипидаром або іншими легкозаймистими рідинами пасту для натирання підлоги.
3.10.5.Класти на електроприлади та нагрівальні пристрої та залишати в проходах, дверних отворах тощо ганчірки, мітли та інші предмети.
3.10.6.Витирати вимикачі струму, електропроводку, штепсельні розетки.
3.10.7.Сушити ганчірки або спецодяг на приладах опалювальної системи.
3.10.8.Залишати після прибирання приміщення з включеним освітленням.
3.11.В туалетах мити підлогу розчином хлорного вапна (дві столові ложки на відро води), користуючись засобами індивідуального захисту.
Не залишати розведене (кашоподібне) хлорне вапно в закритому приміщенні, а також не заливати його гарячою водою для запобігання інтенсивному утворенню шкідливих газів.
3.12.Раковини умивальників і унітазів мити гарячою водою з содою (3-5%-ний розчин) чи спеціальними миючими розчинами.
3.13.Переносити гарячу воду тільки у відрах, закритих кришками.
4.1.Всі прибиральні механізми, інструменти, драбинки тощо прибрати у відведене для них місце.
4.2.Зняти спецодяг та засоби індивідуального захисту, покласти у відведене для них місце.
При забрудненні засобів індивідуального захисту їх необхідно помити.
4.3.Якщо робота виконується в неробочій час, перевірити чи вимкнені електроприлади, освітлення, закриті водопровідні крани.
4.4.Вимити теплою водою з милом руки та обличчя. При можливості прийняти душ.
4.5.Доповісти керівництву установи про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5.1.Аварійна ситуація може виникнути в разі: ураження електричним струмом, падіння з висоти, токсичної дії пасти для натирання підлоги і хлорного вапна, поранення несправним інвентарем для прибирання та інше.
5.2.В разі виникнення аварійної ситуації слід негайно припинити роботу, якщо робота виконувалась електроспоживачами, відключити їх від електромережі, повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
5.3.Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати «швидку медичну допомогу» (103).
5.4.Надання першої медичної допомоги.
5.4.1.Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.
5.4.2.Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4.3.Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.4.4.Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
5.4.5.Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.4.6.Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
- при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.5.Якщо сталася пожежа, приступити до її гасіння наявними засобами пожежогасіння. При необхідності викликати працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (101).
5.6.Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.
Керівник апарату Ківерцівського районного суду Волинської області В.О. Некритюк
_03_03.png)
